Опрацюйте відповідний параграф підручника
та перегляньте відео, сподіваюсь воно вам стане у нагоді.
Міцних вам знань!
Нервова система, її значення і розвиток у
View more presentations or Upload your own.
Інформація для виконання практичної роботи
"Порівняння будови кровоносної системи хребетних тварин"
Завдання:
1. Замалювати будову серця різних тварин
2. Дати відповіді на питання:
- З чим пов'язана поява малого кола кровообігу?
- Які особливості будови серця плазунів?
- Яке значення має кровоносна система в організмі тварин?
Тема уроку: Різноманітність травних систем
Завдання: ознайомитись з основними принципами будови травних систем різних тварин; з’ясувати їх особливості.
Рекомендації:
1. Ознайомтеся зі схемою
2. Запамятайте!
Травна система виконує функції:
· надходження в організм поживних речовин, їхнє перероблення
· всмоктування продуктів травлення
· виведення з організму неперетравлених решток їжі
3. Перемалюйте таблицю у зошит
Травний канал
(утворює порожнисту трубку)
|
Травні залози
(виділяють травні ферменти для перетравлення)
|
Ротовий отвір
|
Слинні залози
|
Глотка
|
Печінка
|
Стравохід (іноді є воло)
|
Підшлункова залоза
|
Шлунок
| |
Кишечник
| |
Анальний отвір
|
4. Прочитайте параграф 29 (автор Остапченко), уважно розгляньте малюнки
5. Користуючись записами у зошиті (починаючи з Кишковопорожнинних і закінчуючи Ссавцями) самостійно заповніть таблицю
Представники
|
Тип травної системи (сліпозамкнена чи наскрізна)
|
Особливості будови
|
Тема уроку: Транспорт речовин у тварин. Кров та її основні функції.
Завдання: розглянути особливості транспорту речовин у тварин, ознайомитись з будовою крові та її значенням; вивчити особливості будови кровоносної системи різних тварин.
Рекомендації:
1. Переглянути відеоурок, пройдіть за посиланням
2. Читати параграф 31 (підручник Остапченко), стор. 134-135
3. Виписати письмово у зошит терміни та вивчити їх: гемолімфа, кров, еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, серце, гемолімфа, коло кровообігу, холоднокровні, теплокровні.
4. Заповнити таблицю:
4. Заповнити таблицю:
Представники
|
Будова серця (скільки камер має серце)
| |
Риби
| ||
Земноводні
| ||
Плазуни
| ||
Птахи
| ||
Ссавці
|
Різноманітність Ссавців: Яйцекладні, Сумчасті, Комахоїдні, Рукокрилі
(за підручником Серебряков Біологія 8 клас)
Завдання уроку: ознайомитись з різноманітністю ссавців, їх поширенням на землі; розглянути особливості будови і процесів життєдіяльності сумчастих і яйцекладних ссавців, а також з рядами плацентарних тварин.
Виконайте «Загадковий диктант».
Вибрати правильні твердження, які стосуються особливостей будови життєдіяльності ссавців. У разі правильного виконання завдання можна визначити назву ссавця, який був відкритий європейськими поселенцями в Австралії у XVIII ст. під час колонізації Нового Південного Уельсу. Якщо згодні з твердженням, то випишіть букву, яка стоїть перед твердженням до таблиці.
Р Яйцеклітини у ссавців дозрівають в одному яєчнику
К Сплячка — це період майже повного спокою в житті тварини
О У справжню сплячку впадають їжаки і ведмеді
А Ссавці — роздільностатеві тварини
Ч Розвиток зародка більшості ссавців відбувається в матці
Л Тривалість вагітності в різних видів ссавців однакова
К Період внутрішньоутробного розвитку ссавців називають вагітністю
Е Тварина під час справжньої сплячки може прокинутись від собачого гавкоту
О До стінки матки зародок прикріплюється за допомогою плаценти
Д Матка може збільшуватися в розмірах
З У самців сперматозоїди утворюються в парних сім’яниках
У На початку весни ссавці линяють
З плацентою зародок пов’язаний пуповиною
В Їжаки на зиму запасають гриби, горіхи
О Зимовий сон характерний для бурих ведмедів і борсуків
Б У кожного виду ссавців молоко має певний склад
М Вагітність у слонів триває 9 місяців
Яйцекладні ссавці
Перегляньте відео (перейдіть за посиланням) https://www.youtube.com/watch?v=Tt5UISWGWj0
Прочитайте!
Сумчасті
До сумчастих ссавців належить лише один ряд - Сумчасті.
Самки цих тварин мають шкірну сумку на череві (звідки й походить назва ряду), куди відкриваються протоки молочних залоз.
Переважна більшість сумчастих, а їх відомо понад 250 видів, поширена в Австралії, Тасманії та Новій Гвінеї. Певні види сумчастих живуть у Південній Америці, і лише один вид (північно-американський опосум) поширений у Північній Америці. Сумчасті мешкають у різних умовах: багато з них є наземними тваринами (наприклад, кенгуру, сумчасті тушканчики) або живуть на деревах (сумчастий ведмідь, або коала, сумчаста летяга), деякі види мешкають у водоймах (як-от, водяний опосум) або під землею (сумчастий кріт). Серед сумчастих є комахоїдні, хижі та рослиноїдні види. Розміри сумчастих від 10 см (сумчаста миша) до 3 м (великий сірий кенгуру) завдовжки.
Американські опосуми - мешканці лісів, живуть на деревах. Мають довгий чіпкий хвіст, який використовують під час лазіння по деревах. Живляться опосуми гризунами та їхніми яйцями, комахами, рештками тварин, грибами, рослинами. Активні переважно вночі.
Американські опосуми - мешканці лісів, живуть на деревах. Мають довгий чіпкий хвіст, який використовують під час лазіння по деревах. Живляться опосуми гризунами та їхніми яйцями, комахами, рештками тварин, грибами, рослинами. Активні переважно вночі.
До хижих сумчастих належать сумчасті миші та сумчасті куниці. Сумчасті миші живляться безхребетними тваринами, а також ящірками та гризунами. Вони добре лазять по деревах і мешкають у ґрунті, дуплах дерев, тріщинах скель тощо. Сумчасті куниці нагадують звичайних куниць: вони мають тонку морду та довгий пухнастий хвіст. Вони живуть на деревах, а свою здобич (комах, ящірок, пташок, дрібних ссавців тощо) вистежують і захоплюють у стрибку.
Кенгуру - травоїдні тварини, здатні пересуватися стрибками до 1,5 м завдовжки. Їхні передні кінцівки короткі, проте задні кінцівки та хвіст розвинені добре. Кенгуру здатні розвивати швидкість до 50 км за годину. Від ворогів кенгуру захищаються, спираючись на хвіст і завдаючи сильних ударів задніми кінцівками.
Кенгуру - травоїдні тварини, здатні пересуватися стрибками до 1,5 м завдовжки. Їхні передні кінцівки короткі, проте задні кінцівки та хвіст розвинені добре. Кенгуру здатні розвивати швидкість до 50 км за годину. Від ворогів кенгуру захищаються, спираючись на хвіст і завдаючи сильних ударів задніми кінцівками.
Коала, або сумчастий ведмідь, мешкає у Південній Австралії і зовні нагадує іграшкового плюшевого ведмедика. Ці тварини активні вночі, а вдень нерухомо сидять на деревах, обхопивши гілки передніми кінцівками з міцними гострими кігтями. Живляться коали листками та молодими пагонами певних видів евкаліпту, споживаючи їх за один день понад 1 кг. М'ясо коал неїстівне для інших тварин, і єдиним їхнім ворогом є людина, яка полює на коал заради хутра. Так, на початку XX сторіччя цей вид перебував на межі зникнення, і лише завдяки енергійним заходам уряду та громадськості Австралії його вдалося врятувати. Нині 21 вид сумчастих ссавців занесено до Міжнародної Червоної книги.
Переглянути відео (перейдіть за посиланням)
Ряд Рукокрилі
Переглянути відео (перейдіть за посиланням)
https://www.youtube.com/watch?v=1kFYZ34DNaY
Заповнити таблицю користуючись параграфом підручника 51
Різноманітність ссавців
Назва ряду
|
Характерні ознаки
|
Представники
|
Домашнє завдання:
Заповнити таблицю, підготувати цікавинку про вивчених тварин (на окремому аркуші А4)
Дати відповідь на питання:
- Чи є сумка в самців сумчастих тварин?
- Як кажани переносять несприятливі пори року?
Різноманітність Ссавців: Ряди Гризуни, Зайцеподібні, Копитні,
Хижі, Ластоногі, Китоподібні.
Завдання уроку: ознайомитись із рядами плацентарних ссавців, охарактеризувати найпоширеніші в Україні ряди плацентарних ссавців, вивчити їх різноманітність та пристосування до середовищ існування.
Виконайте завдання, пройшовши за посиланням
http://learningapps.org/display?v=pd5ki4p5c01
Відгадайте загадки:
1. Це невелика група Ссвців поширена в Австралії, Новій Зеландії. Ці Ссавці подібно до плазунів відкладають яйця. Плацента відсутня.
2. Це наземні риючі тварини, що живуть у норах. Зовні вони нагадують їжаків.
3. Цей вид поширений в Австралії та Тасманії. Тварина має сплющений хвіст, на щелепах розташовані рогові чохли, що нагадують дзьоб.
4. Цей ряд тварин народжує живих малят, у них травна і сечостатева системи відкриваються назовні самостійними отворами. Серед них є такі, в яких плацента відсутня, або нерозвинена. Самки цих тварин мають шкірну сумку на череві. Переважна більшість видів поширена в Австралії, Тасманії та Новій Гвінеї.
5. Це травоїдні тварини, що пересуваються стрибками, добре розвинені задні кінцівки та хвіст.
6. Ця тварина активна вночі. Харчується листками та молодими пагонами певних видів евкаліпту.
7. Це тварини, що мають копальні передні кінцівки, щільне хутро. Органи зору розвинені слабо, проте нюх і слух дуже тонкі.
8. Це єдиний ряд ссавців, що пристосований до польоту.Більшість видів даного ряду здатна до ехолокації. Серед представників трапляються види, що харчуються кров”ю
Ряд Гризуни
Характерні особливості ряду
Гризуни – найчисельніший та широко розповсюджений ряд ссавців. Ці тварини зустрічаються в усіх частинах світу і різноманітних середовищах. До їхніх загальних ознак належать:
1. Дрібні та середні за розмірами тварини, що живляться виключно рослинною їжею.
2. Добре розвинений волосяний покрив, у деяких із них волосини можуть видозмінюватися у голки.
3. Наявність своєрідного зубного апарату:
- дуже добре розвинені різці, їх кількість по одному в кожній половині щелеп;
- різці самозаточуються завдяки дуже міцній емалі переднього краю;
- відсутність ікол;
- корінні зуби мають плоску жувальну поверхню з певними горбиками та петлями емалі;
- різці та деякі корінні зуби не мають коренів і ростуть протягом життя у міру їх стирання.
4. Нижня щелепа здатна вільно рухатися не лише в сторони, але і вперед, і назад.
5. Більшість із гризунів невибагливі до їжі та всеїдні.
6. Мають довгий кишечний тракт, у зв’язку із живленням грубою рослинною їжею.
7. У всіх видів наявна сліпа кишка, що виконує роль «бродильного чану». Особливо добре вона розвинена у видів, що живляться травою та корою дерев. У мишей, які живляться в основному насінням, сліпа кишка розвинута менше.
8. Півкулі головного мозку невеликі, що, навіть, не прикривають і мозочка. Їх поверхня гладенька з невеликою кількістю неглибоких борозен.
9. Високоплодючі тварини, що народжують велику кількість потомства декілька разів на рік.
10. Серед ссавців гризуни становлять 1\3 частину. У фауні України нараховують близько 10 родин, які мають і корисне, і шкідливе значення. Найпоширеніші – це миші, щурі, білки, бобри. Немало з них занесені до Червоної книги.
Ряд Копитні
Особливі ознаки Копитних тварин
Всіх Копитних тварин поділяють на парнокопитних та непарнокопитних.
Вони мають такі спільні ознаки:
- пальці закінчуються копитами;
- парнокопитні мають добре розвинені ІІ та ІV пальці;
- непарнокопитні мають добре розвинений ІІІ палець, через який проходить вісь ноги;
- парнокопитні поділяються на жуйних і нежуйних;
- у плечовому поясі відсутні ключиці;
- у непарнокопитних шлунок простий, а у жуйних парнокопитних складний;
- нежуйні мають досить масивне тіло;
- у нежуйних кінцівки короткі, не здатні до швидкого бігу;
- у нежуйних бічні пальці розвинуті добре і досягають землі, а в жуйних ні;
- ікла великі, постійно наростають, корінні зуби з бугорками;
- живляться рослинною і тваринною їжею;
- у жуйних у верхній щелепі відсутні різці;
- на голові, на лобових кістках часто є роги;
- жуйні мають досить складний шлунок, пристосований до бродіння неперетравленої їжі та відригування її в рот для подальшого пережовування.
Виписати у зошит!
Будова шлунка жуйних тварин.
1. Рубець – складова частина шлунка, у якій їжа під впливом слини частково переварюється та бродить під дією бактерій та найпростіших. Він складає 4/5 частини всього об’єму шлунку.
2. Сітка – має сотові стінки, без залоз. Тут їжа підлягає механічній та хімічній обробці.
3. Книжка – частина, слизова оболонка якої має поздовжні складки, які утворюють вузькі камери, де їжа перетирається і перетворюється в рідку кашкоподібну масу.
4. Сичуг – залозиста частина шлунку, у якій їжа перетравлюється.
Ряд Хижі
Характерні особливості хижих ссавців
До ряду хижих ссавців належать тварини, які менше або більше пристосовані до вживання тваринної їжі. Їхній загальний вигляд та розміри тіла досить різноманітні: від 14 см і ваги 100 г до 3 м та ваги 1000 кг. Вони мають такі загальні ознаки:
1.Зубна система:
- кількість зубів від 28 до 48;
- різці маленькі;
- добре розвинені ікла;
- наявні хижі зуби, ступінь розвитку яких залежить від характеру поживи;
- корінні зуби мають певні горбики;
2. Нижня щелепа з’єднана з черепом так, що може рухатися як ножиці і тому розрізає м’ясо без бічних рухів.
3. Пальці закінчуються гострими кігтями або нігтями.
4. У більшості видів наявний хвіст.
5. Більшість видів мають великі рухливі вушні раковини.
6. Ключиці редуковані або відсутні.
7. Шлунок простий з великою кількістю залоз. Довжина кишечника порівняно невелика.
8. У більшості видів добре розвинені пахучі залози для мічення території або захисту (у скунса),
9. Мають високий рівень розвитку нервової діяльності, так як передній мозок розвинутий досить добре, наявні три борозни і велика кількість звивин.
10. Добре розвинуті нюхові долі.
11.Матка дворога, сім’яники розміщені поза черевною порожниною у спеціальній мошонці. Наявна кістка статевого члена, крім гієн.
12. Тіло вкрите волосяним покривом.
13. Ведуть груповий спосіб життя, користуються житлом, але перемагає моногамія.
14. Поширені по всьому світу. Основними родинами є: собачі (вовчі), ведмедеві, куницеві, котячі, єнотові, віверові, гієнові.
Заповнити таблицю користуючись параграфом підручника 52-53
Різноманітність ссавців
Назва ряду
|
Характерні ознаки
|
Представники
|
Домашнє завдання:
Заповнити таблицю, читати параграфи 52-53,
Виконати завдання „Третій зайвий”. (Знайдіть зайву тварину і поясніть чому, письмово)
1. Ондатра, дикий кріль, хатня миша
2. Біляк, бобер, русак.
3. Капібара, кабан, бегемот.
4. Гіпопотам, зубр, козуля
Немає коментарів:
Дописати коментар